Основні правила монтажу димарів.

Визначення діаметра: визначається залежно від типу котла та його потужності. За наявністю проекту визначається висота та варіант установки димоходу.

Спирання димоходу: внизу димар повинен спиратися на нижню або проміжну основу (настінне кріплення). На вертикальних ділянках кожні 5 метрів необхідно встановлювати розвантажувальну платформу.

Розміщення стику: не можна розміщувати стик труб безпосередньо на місці перекриття. Він повинен бути або нижчим, або вищим. Установки хомутів: через кожні 2,5 метри на вертикальних ділянках встановлюється настінний хомут. А на похилих чи горизонтальних – через кожні 1,5 м. Також їх встановлюють перед коліном та після нього. Навантаження не можна допускати на відведення або закінчення похилої ділянки. В цьому

У разі монтуються додаткові проміжні кріплення. Ще однією особливістю є нахил димарів. Допускається нахил 30° з відхиленням на 1м.

Горизонтальні ділянки не повинні перевищувати 2-х метрів, необхідний нахил 20мм

кожен метр труби. Димовідвідна труба, яка з'єднує опалювальний прилад з димоходом, повинна мати вертикальну ділянку і довжина від початку патрубка димовідвідного опалювального пристрою повинна бути 0,5 м.

Установці димаря крізь покрівлю: передбачено такий елемент як криза. Це

конусна труба із привареним листом, яка розрахована на певний кут нахилу даху від 0° до 45° та призначена для ущільнення проходу димохідної труби через покрівлю. Відведення конденсату: ще однією особливістю є встановлення ревізії на димар з лючком для очищення та конденсатовідведенням (або трійник з конденсатовідведенням). Вони мають знаходитися у доступному для обслуговування місці та бути безпечними для оточуючих.

Висота димаря не повинна перевищувати 2м над дахом. Якщо перевищує, то

встановлюються додаткові розтяжки. При монтажі димаря в шахті або цегляному каналі рекомендується встановлювати через кожні 3 метри монтажний хомут. Він забезпечує вертикальну рухливість та центрує димар у шахті.

Існує таке поняття як колективний димар. Це єдиний канал відведення димових газів із кількох теплогенераторів, які розташовані порізно в будинку.